Характерні особливості позаурочних форм навчання географії

Урочна, позаурочна та позакласна робота учнів тісно взаємопов’язані. Лише в їх нерозривній єдності досягається увесь комплекс освітні. розвивальних і виховних цілей з географії.

Позаурочна навчально – пізнавальна діяльність школярів здійснюється в позаурочний час. Вона визначається програмою з географії і є обов’язковою для кожного учні. Ця робота спрямована на оволодіння учнями фактичним матеріалом. який використовують на наступних уроках. а також на закріплення, розширення, поглиблення і застосування певної частини змісту після її вивчення.

Форма	Види	Дидактичні особливості
Семінарські заняття	Розгорнута бесіда; доповідь (повідомлення) — обговорення доповідей і творчих робіт, коментоване читання, розв'язування задач; диспут.	Вчитель наперед визначає тему, мету і завдання семінару, формулює основні та додаткові питання з тем, розподіляє завдання між учнями з урахуванням їх індивідуальних можливостей, добирає літературу, проводить групові й індивідуальні консультації, перевіряє конспекти. Семінарська форма занять передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу. Готуючись до семінару, учні можуть працювати над повідомленнями з окремих питань, проводити спостереження, збирати певний фактичний матеріал, відвідувати музеї, читати додаткову літературу, знайомитися з документами.
Практикум	Практичні, лабораторні роботи	Передбачає самостійне виконання учнями практичних і лабораторних робіт, застосування знань, умінь і навичок.
Факультативи	Предметні факультативи	Створюють передумови для активізації самостійної діяльності школярів і сприяють реалізації творчого потенціалу особистості. Ця форма організації навчання — єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями (7 — 9 кл.) і сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів з методами наукового дослідження (10 — 11 кл.).
Гуртки	Наукові товариства школярів Малі академії	Організуються в школі для учнів, які прагнуть до розширення і поглиблення своїх знань, до технічної творчості, до дослідницької роботи. При організації гуртка обов’язковою умовою є врахування спільних інтересів учнів, їх підготовку, вік. Дидактичними цілями роботи гуртка є розширення та поглиблення природничих знань, засвоєння елементарних умінь дослідницької діяльності, поглиблення пізнавального інтересу до вивчення природи, розвиток індивідуальних здібностей і нахилів дітей, оволодіння практичними уміннями і навичками природоохоронної роботи. Як правило гурток об’єднує 15 –20 учнів. Однак, важко давати рекомендації щодо визначення оптимальної кількості членів гуртка. Чисельність гуртка (чи секції гуртка) залежить насамперед від виявленого учнями інтересу до тієї чи іншої галузі географічних знань. Робота гуртка може бути спрямована на поглибленому вивченні окремих тем або розділів навчальної програми, до яких школярі виявили інтерес. Розглядаючи проблему вчитель планує роботу гуртка не менше двох занять на місяць. Індивідуальні інтереси дітей впливають на відбір об’єктів поглибленого вивчення, найбільш доцільних методів роботи, форм оцінки праці, поєднання теоретичних і практичних, репродуктивних і творчих завдань, групових та індивідуальних видів діяльності.
Індивідуальна робота	Позакласні читання, географічні конференції	Необхідно навчити кожного учня самостійно підбирати літературу з урахуванням інтересу до природи, а потім працювати над нею. Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів дозволяє за їх спільністю об’єднувати та залучати дітей до групової та масової роботи.
Екскурсії, походи	За відношенням до навчальних програм — програмні та позапрограмні; за змістом - тематичні й комбіновані; за часом проведення щодо матеріалу, який вивчається, — вступні, поточні, підсумкові; щодо навчального предмета — географічні, ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні та ін.	Не може бути жорстко обмежена в часі, головний її зміст — сприймання учнями предметів і явищ у природній обстановці.
Класна позаурочна робота	- ведення загального класного календаря природи	Форма класного календаря буває різна. Для його оформлення використовуються записи. сюжетні і фрагментальні малюнки, умовні позначення тощо. Матеріали календаря природи можуть використовуватися не тільки на уроках географії. а й на інших предметах. Записи здійснюють черговий учень або група учнів, яких призначає вчитель на певний термін, наприклад, на тиждень
	– цілеспрямоване спостереження за змінами в живій і неживій природі	Встановлення на основі спостережень взаємозв’язків між живою і не живою природою, між природою і працею людей
Олімпіади	Шкільні, міські, обласні, республіканські	Стимулюють навчально-пізнавальну діяльність учнів, розвивають бажання позмагатися у вивченні шкільних предметів
Випуск рукописних видань	Газети, альбоми, календарі знаменних дат	Розвивають творчі здібності учнів